стрімкий

-а́, -е́.

1) Майже прямовисний, крутий; прот. спадистий, положистий. || Дуже крутий, прямовисний (про обрив, стіну урвища, ущелини і т. ін.). || Із спуском або підйомом, нерівний (про дорогу, стежку і т. ін.).

2) Який відзначається великою швидкістю, динамічністю (про рух, яку-небудь дію, якийсь процес). || Який має велику швидкість руху (про транспортні засоби, течію річки і т. ін.). || Швидкий у рухах, жвавий, рухливий (про живу істоту). || Дуже швидкий, значний за силою, ступенем вияву тощо (про темпи розвитку, ріст і т. ін. чого-небудь).

3) Який має красиву статуру, високий зріст і т. ін. || Рівний, високий (про дерево, стовбур його і т. ін.). || Спрямований угору; який відзначається правильним, пропорційним співвідношенням частин, витонченістю ліній (про колони, будівлі і т. ін.). || Який звужується, загострюється на кінці або вгорі. || Чітко окреслений (про чоло, ніс і т. ін.).

4) перен. Гострий, емоційно насичений (про фразу, слово і т. ін.).